ЗНО



профорієнтація

Можливо визначитися з професією не відриваючись від дивану, якщо скористатися безкоштовними профорієнтаційними програмами.
ТОП-5 платформ, що будуть тобі в нагоді:
🚀 https://www.choizy.org/Student - ChoiZY - це безкоштовна профорієнтаційна онлайн-платформа для підлітків. На даний момент на платформі доступні до проходження 10 онлайн-курсів за різними спеціальностями. Мерщій тисни на посилання!
🚀https://www.education.ua/ua/professions/ - каталог професій. Ця платформа допоможемо довідатися про специфіку різних професій, плюсах і мінусах кожної та зробити усвідомлений вибір.
🚀http://poprofessii.in.ua/ - завданням платформи є надання інформації про вже існуючі професії та відстеження появи нових напрямків і спеціальностей на ринку праці.
🚀http://kariera.in.ua/ - команда кваліфікованих консультантів зібрала на цьому сайті матеріали з профорієнтації, детально опрацювавши які, ти зможеш дізнатися, як вибрати професію правильно.
🚀https://smartia.me/ - місце, де знайомляться з професіями і потрібними для них вміннями.


Як нічого не вивчити і завалити ЗНО: поради від нейрофізіолога

Спати менше 8 годин на добу
 Ніщо так не лякає мене, як слова учнів: «Робив учора тести до опівночі, а потім ще домашку в школу». Або «Завтра зріз знань, доведеться всю ніч зубарити ботаніку…», чи найстрашніше: «Через три дні ЗНО, я вже закупила енергетиків і всі ночі буду вчитися!».
 Звісно, 24-годинну добу не розтягнеш вдвічі, аби все встигнути. І здається, що єдиний час, яким можна пожертвувати – це сон. «Я ж нічим не зайнятий, поки сплю» - міркує абітурієнт: «8 годин лежати бездіяльним – жахлива втрата часу!». 
 Дійсно, частина нейронів кори головного мозку, які відповідають за формування свідомості, а також рухів, значно знижують інтенсивність роботи – ми перестаємо усвідомлювати власне тіло і світ навколо. Але це зовсім не означає, що при цьому решта відділів мозку байдикують.
 Найбільша активність спостерігається в гіпокампі. Окрім багатьох інших функцій, цей відділ відповідає за перенесення інформації з короткотривалої пам’яті в довготривалу. Саме під час сну гіпокамп «прокручує» образи, які мозок засвоїв напередодні, надійніше закарбовуючи їх.
 Це означає, що без 7-8 годинного сну інформація, отримана під час нічних посиденьок за підручниками, найближчим часом вас покине.  Численні дослідження підтверджують цю думку.
 Також повноцінний сон сприяє активації клітин імунної системи та знешкодженню токсинів, що накопичуються протягом доби. Тож, якщо ви прагнете швидко забувати все, що вивчили, а ще пригнічувати власний імунітет і через кілька десятків років страждати від паркінсонізму, хвороби Альцгеймера чи раку – сміливо нехтуйте сном уже зараз!
Навчатися тільки в повній тиші
 Зачинитися в кімнаті, вимкнути всі засоби зв’язку, ліквідувати батьків, бабусю, кота, хом’яка, обкластися книгами – і зубарити! Так виглядає ідеальний навчальний процес для багатьох абітурієнтів.
 Дехто намагається так уникнути прокрастинації і спокус, які підстерігають одинадцятикласника. Інших можна легко відволікти і збити з пантелику найменшим шумом чи метушнею навколо.  Тож найкраще – ізолюватися від зовнішніх подразників, зосереджено розкласти всю інформацію «по поличках» і успішно завалити ЗНО. 
  Такі наслідки підготовки до тесту в повній тиші і спокої є неминучими, оскільки на іспиті значно підвищується рівень стресу. Активується симпатична нервова система, яка ще більш чутливо реагує на подразники і шум.
 Тобто, людину в такому стані можуть вивести із рівноваги, наприклад,  кроки інструктора, шелест лисків, стукіт за вікном. Навіть факти, що, здавалося б, надійно закарбувалися в пам’яті, можуть легко вилетіти з голови.
 «Але ж я вчив!»
 Справа в тому, що когнітивні центри нашого мозку можуть працювати у  двох «режимах»: сфокусованому і розфокусованому.
 У першому режимі, ми здатні уважно зосередитися на одному об’єкті, досить глибоко його зрозуміти і «покласти на поличку» в мозку, утворивши невелику групу нервових зв’язків. Такий процес навчання є доречним на перших етапах знайомства з новим матеріалом, для цього дійсно потрібна тиша і повна увага. Але, хоч цей режим і дозволяє засвоїти значну кількість фактів, усі вони будуть знаходитися розрізнено, на окремих «поличках».
 Навчаючись тільки таким чином,  ви не зможете своєчасно вилучити потрібний факт у стані стресу на іспиті.
 Для більш ефективного засвоєння варто чергувати сфокусований режим із розфокусованим. Останній можна «ввімкнути», опрацьовуючи матеріал у людному шумному місці (кафе чи парку), або включивши на фоні музику чи фільм.
 Коли на мозок діє кілька стимулів водночас, він, звісно, не здатен утворювати окремі «полички» знань. Натомість, він починає об’єднувати ці частини у єдину мережу. Тож, забувши на іспиті один із фактів, ви можете абстрагуватися, пригадати улюблену кав’ярню, в якій вивчали цю тему, а тим часом низка спогадів та асоціацій приведе вас до правильної відповіді. 
 До того ж, створивши собі постійний рівень стресу під час підготовки до ЗНО, ви будете менш вразливими до подразників на тестуванні. Таким чином, ідеальним місцем для навчання видається зовсім не домашня тиха кімната, а, наприклад, вагон метро в годину пік.
 Більше про ефективні способи навчання можна дізнатися на цьому курсі.
Підкреслювати ключові слова в підручнику
О, ви нарешті придбали підручник чи посібник для підготовки до ЗНО! Як у ньому все структуровано: таблички і схемочки, стисло, без зайвої води. Це надихає взяти кілька кольорових маркерів, охайно підкреслити ключові слова, виділити найголовніші фрази – ретельно опрацювати кожну сторінку.
 Підручник стає різнобарвним і все-все файно закарбовується в пам’яті.
 Не варто себе обманювати. Те, що підкреслено в підручнику, залишається в підручнику, а не в мозку. Більше того, так ви створюєте ілюзію знань і розуміння теми, адже інформація сприймається лише візуально і не зазнає переосмислення. 
Для ефективнішого засвоєння матеріалу варто створювати стислий конспект власноруч: малювати свої схеми, mind maps, виділяти в зошиті ключові терміни, записувати найбільш підступні нюанси. Повторювати інформацію також варто не за підручником, а за конспектом. Так матеріал зазнає вашої інтерпретації, залучається асоціативна, механічна і процедурна пам’ять.
 А взагалі, щоб найбільш надійно запам’ятати і зрозуміти матеріал, варто переповісти його комусь – другу чи недругу, залежить від теми. Зізнаюся, що я сама почала орієнтуватися в таких розділах, як «Ректифікація нафти» чи «Електрон-транспортний ланцюг мітохондрій» лише після того, як стала викладачем і мала кілька вдалих і невдалих спроб пояснення цих явищ. 
 Тож, замість того, щоб розмальовувати підручник, створюйте конспекти, а ще краще, спіймайте когось і нещадно його навчайте!

 Радимо учасникам тестування з математики ознайомитися з наступними матеріалами:

Чого не потрібно робити під час проходження ЗНО

Учасник зовнішнього незалежного оцінювання може бути позбавлений права проходити зовнішнє незалежне оцінювання, або його робота може бути анульована, у випадку порушення процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Спілкування з іншими учасниками.
 Абітурієнт може бути позбавлений права на продовження роботи над тестом, якщо в аудиторії де проводиться тестування він заважає іншим абітурієнтам працювати над тестом або спілкується з іншими абітурієнтами, або передає їм будь-які предмети чи матеріали.

Засоби зв’язку.
 Учасник ЗНО зобов’язаний покинути аудиторію якщо з’ясується, що він має при собі засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації або друковані чи рукописні матеріали, що не передбачені процедурою тестування.

Речі, що не передбачені процедурою зовнішнього оцінювання (верхній одяг, парасольки, сумки, книжки, калькулятори, вимкнуті мобільні телефони, інші засоби зв'язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, засоби, предмети, прилади) залишаються учасником ЗНО у спеціально відведеному місці, на яке зобов'язаний вказати інструктор в аудиторії тестування.

Зверніть увагу, що абітурієнт позбавляється права проходити тестування за наявності навіть вимкненого телефону. Також робота абітурієнта може бути анульована вже після проходження тестування, якщо з’ясується, що він мав при собі телефонний апарат під час виконання тесту.

Для виявлення в абітурієнтів засобів зв’язку та з метою здійснення контролю за дотриманням процедури проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) в пунктах тестування можуть використовуватися технічні засоби (камери відеоспостереження, металодетектори тощо).

Виявляти наявність заборонених предметів матимуть право працівники Державної служби охорони, Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, особи, уповноважені здійснювати державний контроль за проведенням зовнішнього оцінювання.

Запізнення.
 Допуск до пункту тестування розпочинається за 45 хвилин та припиняється за 10 хвилин до початку зовнішнього незалежного оцінювання. Будь-яке запізнення унеможливить проходження тесту, тому рекомендується заздалегідь відвідати пункт тестування та перевірити маршрути доїзду до нього. На пункт тестування бажано з’явитися за 45 хвилин до початку тесту.

Рішення про припинення роботи над тестом. Рішення про припинення роботи абітурієнта над тестом приймається колегіально уповноваженою особою, відповідальним за пункт тестування і старшим інструктором відповідної аудиторії (якщо порушення відбулося поза межами аудиторії – черговим).

Поради абітурієнтам для успішної підготовки до ЗНО

  1. Налаштуйтеся на позитив. Пам’ятайте: здача ЗНО - це не покарання, а стимул до саморозвитку!
  2. Вдома облаштуйте своє робоче місце біля комп’ютера так, щоб ніщо Вас не провокувало або відволікало від навчання.
  3. Інформацію поділіть на частини. Визначте спочатку, що для Вас найважче. Роботу розпочинайте зі складнішого матеріалу.
  4. Працюйте до тих пiр, поки відчуваєте, що розумієте навчальний матеріал. Коли відчуєте, що інформація не сприймається, відпочиньте (досить 15-20 хвилин).

Якщо часу до ЗНО залишилось мало

  1. Підготуйте місце для занять.
  2. Уведіть в інтер’єр кімнати жовтий та фіолетовий кольори.
  3. Складіть план занять. Спершу визначте, хто Ви («сова» чи «жайворонок»), і залежно від цього максимально використовуйте ранковий або вечірній час.
  4. Підготовку розпочніть з найважчого розділу або з того матеріалу, який знаєте найгірше.
  5. Чергуйте заняття з відпочинком: 40 хвилин триває заняття, потім 10 хвилин – відпочинок.
  6. Виконуйте якомога більше різних тестів із предмету.
  7. Тренуйтеся з секундоміром у руках: засікайте час виконання тестів.
  8. Готуючись до оцінювання, подумки малюйте собі картину перемоги чи успіху.
  9. Примусьте себе зайнятися справою.
    Перед ЗНО є бажання робити все, щоб тільки до нього не готуватися. У цей час можна пригадати давно забуті та відкладені справи, пригадати, що давно не телефонував товаришеві, можна проявити себе зразковим сином (дочкою) і виконати яке-небудь батьківське доручення (з’їздити на ринок, полагодити полицю, підмести підлогу тощо), тобто зробити все, аби віддалити момент, коли доведеться сидіти з книжкою/зошитом за столом і готуватися.
    Зробіть над собою зусилля. Це важливо. Але не вдавайтеся до крайнощів. Якщо Ви обкладетесь підручниками, вимкнете телефон та забарикадуєтеся у своїй кімнаті, то ефективність від такої підготовки, навряд чи, буде високою.
    Поради:
    • Встановіть для себе норму: наприклад, одна година або, наприклад, одна тема. Коли розібрано тему, то можна і перепочити.
    • Не слід готуватися до атестації разом з другом/подругою (якщо лише він (вона) не знає матеріал краще), бо така підготовка найчастіше перетворюється на тривалу балаканину і марну трату часу.
  10. Як запам’ятати?
    З цього приводу існують різні думки. Один із найбільш вдалих способів запам’ятовування – мнемотехніка, що включає запам’ятовування асоціаціями:
    • Потрібно запам’ятати дату – спробуй пригадати, що ця дата означає для тебе особисто. Може, це день народження тітки? А може, цього дня Ви вперше щось зробили або кудись з’їздили? Раптом ця дата нагадує чийсь номер телефону? Однак не слід спеціально вишукувати родинні свята, бо на тестуванні доведеться згадувати ще і їх.
    • Потрібно запам’ятати формулу – спробуйте прочитати її, як слово, чи придумайте до кожної літери формули яке-небудь слово і складіть смішну конструкцію, яка триматиметься в голові. Чим смішнішою буде асоціація, тим краще вона запам’ятається.
    • Дуже зручно запам’ятовувати які-небудь визначення, явища, події, звівши їх до того, що вже відомо. Спробуйте спростити визначення, зрозуміти суть, а не завчати його.
    • У різних людей розвинені різні види пам’яті: зорова, слухова, моторна:
    • Якщо у Вас розвинена моторна пам’ять, краще ще раз пропишіть матеріал (наприклад, займіться написанням шпаргалок). Можна писати шпаргалки! Під час написання шпаргалок матеріал повторно опрацьовується. Але користуватись ними або навіть просто приносити із собою на тестування не варто: коли вона лежить у кишені – голова працює погано, коли її залишили вдома – голова включається в роботу. Отже, краще написати шпаргалку і залишити її вдома.
  11. Якщо відчуваєте, що «процес пішов», тобто розумієте матеріал, відчуваєте, що можете його пояснити, і ще не втомився – продовжуйте!
  12. Перед сном якщо не вчитимете, то хоча б перегорніть пройдені матеріали, спробуйте, дивлячись на заголовок, пригадати загальний зміст питання (якщо не виходить – перегляньте розділ). Адже краще запам’ятовується інформація, отримана під час засипання чи під час пробудження (але не в день напередодні тестування!).
  13. Увечері, напередодні ЗНО, дозвольте собі розслабитися: прогуляйтеся, поговоріть по телефону, почитайте детектив, зайдіть у гості, лягайте відпочивати до півночі. Якщо не виспитесь за ніч, то очікуйте сумних наслідків!

Немає коментарів:

Дописати коментар